Більше про материнство у Туреччині – пологи, годування та виховання дітей

Цей допис опубліковано на порталі для батьків МініРівне

Туреччина – країна казкових пейзажів, багатовікової історії та небачених суспільних контрастів. Це країна, яка манить своїми мальовничими узбережжями туристів зі всього світу і займає перші місця в загальному списку найбільш відвідуваних країн.  Але досі так мало відомо про “позатуристичне” життя у Туреччині, що  в масовій уяві більшості українців існує безліч стереотипів щодо цієї країни.

Так ось, я – мама однорічної доньки, на даний час проживаю у Туреччині та привідкриваю завісу турецького повсякденного укладу життя, розповідаючи про те, як живеться матусям у  цій заморській  країні.

Перед тим як почати розповідь, враховуючи  строкатість та розбіжності турецького суспільства, в якому уживаються різні групи людей, одні з яких є прихильниками східних традиції з консервативними поглядами, а інші – прагнуть до світського життя західних стандартів, вважаю за необхідне уточнити, що я розповідатиму про сучасну середньостатистичну маму у Туреччині.

Так ось, для середньостатистичної мами життя тут досить комфортне та існуючі умови дозволяють насолодитися материнством сповна. Теплий клімат, температура взимку не опускається нижче нуля, рання весна і майже дев’ять теплих та спекотних місяців у році, свіжі та доступні фрукти й овочі майже весь рік, привітність місцевого населення до діток. Але про все по-черзі, як народжують, годують, виховують дітей у Туреччині.

Вагітність.

Правду кажучи, бути вагітною в Туреччині одне задоволення, звісно, при умові, що вагітність протікає без ускладнень. Турецькі лікарі відносяться до вагітності як до природнього процесу, в який слід якнайменше втручатись, тому не навантажують надмірною кількістю аналізів та обстежень. Є лише 2 основних скринінги в першому та другому триместрі. Вагітну не обмежують у їжі, дозволяється все в розумних кількостях. Стримане ставлення до ліків, їх не виписують (коли я була вагітною, то буквально випрошувала призначити мені вітаміни). А ще, Туреччина – гастрономічний рай для того, щоб у період вагітності (та не лише) харчуватися смачною та багатою на вітаміни їжею.

Крім того, як правило, родина чоловіка з нетерпінням чекає на появу малюка  і готова будь-що допомагати та по мірі можливостей задовольняти побажання вагітної, що ще більше сприяє гармонійному протіканню вагітності та доброму самопочуттю.

Пологи у Туреччині.

Не є таємницею, що туркені все частіше надають перевагу кесаревому розтину і за офіційною статистикою Всесвітньої організації охорони здоров”я (ВООЗ) відсоток таких операцій у Туреччині становить десь 56%. Хоча, спілкуючись зі своїми турецькими коліжанками, мені здається, що цей відсоток значно вищий. Лише уявіть, у колі наших знайомих, яке налічує більше 50 чоловік,  лише мама мого чоловіка та її однолітки народжували природнім шляхом. І це не тільки Туреччина, “кесареву епідемію”  переживають такі країни як Бразилія, Мексика, Іран та США. Турецька влада б”є на сполох та з метою побороти феномен хірургічних пологів  ніби  ще  як у 2012 р. прийняла закон, який дозволяє кесарів розтин лише за показаннями, а лікарням, де відсоток природніх пологів вищий пообіцяли державну підтримку. Однак, напевно подібні заходи не зовсім ефективні, а причини набагато глибші, це і психологічний страх туркень перед природніми пологами, і зацікавленість лікарів у грошовій вигоді та у зручному розподіленні власного часу. Тим не менш, не зважаючи на статистику, “наші” мами, які проживають у Туреччині частіше народжують самі. Є багато лікарів, які будуть пітримувати вас у бажанні народжувати природньо, а у деяких лікарнях існують спеціальні курси для майбутніх батьків, вартість яких включена у “пологовий пакет”.

У Туреччині існує 2 види медичного страхування – державне СГК (SGK) та приватне. СГК забезпечує безкоштовний доступ до всіх медичних послуг в державних лікарнях та частково покриває витрати у деяких приватих медичних закладах. Якщо жінка не працюєт, вона маєте право користуватися СГК страховкою свого чоловіка. Діюча модель страхової медицини дає можливість усім громадянам  навіть з невеликим доходом регулярно звертатись до приватних лікарень, яких тут величезний вибір і на будь-який гаманець. Дорогі будуть відрізнятися від дешевших порівняно кращим комфортом та сучаснішим медичним обладнанням. Але навіть у найдешевших запропонують одномісну комфортабельну палату з окремою ванною кімнатою та можливістю залишитись в палаті одному з родичів на ніч, щоб допомагати з малюком після народження.

У Туреччині останнім часом стає дуже модним трендом запрошувати фотографа на пологи. “Інтимні” моменти пологів не знімають, а лише перші секунди появи малюка на світ та незабутні емоції новоспечених мами та тата.

Вже через кілька годин після пологів маму та малюка починають відвідувати численні родичі та друзі, які приносять новонародженому у подарунок золото у вигляді монеток. І якщо “наші” мами відчувають неабиякий дискомфорт від присутності такої кількості людей в палаті, туркеням така увага звична і вони вспівають сфотографуватись зі всіма відвідувачами.

Гостей пригощають щербетом – “лохуса шекері” – спеціально приготованим досить солодким напоєм яскраво-малинового кольору. В напій додають також гвоздику та інші пряності і пропонують також породіллі для посилення лактації. Часто палату прикрашають кульками, бантами, написами з ім”ям малюка, готують цукерки, печиво, які цікаво презентовані у наперід замовлених обгортках та інші дрібниці, які роздають гостям як сувенір на згадку про особливу подію. Як правило, декоруванням палати займаються близькі родичі самостійно, або, рідше, якщо дозволяє бюджет, замовляють професійну івент-агенцію.

Через 2 дні маму з малюком виписують, а якщо пологи були природними, то вже на наступний день. Вдома доглядати за малюком і мамою, яка ще потребує відпочинку, допомагають бабусі, а ті з родичів, які “не дійшли” до лікарні, навідуються по-черзі додому. Доречі, жіночій половині родини відведена особлива роль, оскільки згідно турецьких традицій  їхнім обов”язком є створити для мами і малюка комфортні умови, опікуючись породіллю 40 днів  і найчастіше це завдання виконують тепер вже бабусі. Вважається, що саме 40 днів необхідно жінці, яка народила, для того, щоб відновити сили та прийти в себе.  Утім, у великих містах цю традицію все частіше порушують і догляд у перші дні після повернення з лікарні організовується відновідно до  побажань жінки та можливостей бабусь.

Чим більша родина, тим довше затягується “період гостювань” і “наше” поширене переконання про те, що новонародженому, окрім батьків та бабусь, варто обмежити контакти з іншими людьми в перші декілька днів, взагалі тут не існує.

 

Годування.

У Туреччині про 3 роки декретної відпустки туркені можуть лише мріяти, бо жінка, що працює, має всього 16 тижнів декретної відпустки, 8 тижнів до пологів та 8 – після, а далі – дитину залишають на догляд бабусям або нянечкам. Тому, зі зрозумілих на те причин, працюючі мами завершують грудне вигодовування до року. Доки дитині виповниться 1 рік жінка має право на вільних 1,5 години на день для годування, і може використовувати цей час щодня, наприклад, йти з роботи раніше, або, накопичуючи години, взяти додатковий вихідний день на тижні. Мами, що не працюють, на власний розсуд можуть продовжувати грудне вигодовування і довше.

У кожному торговому центрі майже на всіх поверхах обладнані окремі кімнати для годування, де мама може погодувати малюка груддю або ж замінити підгузок. В окремих торгових комплексах вже є навіть платні кімнати, які  за символічну плату пропонують більш комфортні умови, в кімнаті є мікрохвильова пічь, для того, щоб підігріти суміш, а а прибирання проводиться після кожного відвідувача.

У деяких сучасних районах туркені не соромляться годувати дітей грудьми в громадських місцях,  прикриваючись накидкою з тканини. Утім, врахочуючи те, що за релігійними переконаннями жінка не має права оголювати частини тіла перед іншими, переважна частина населення, а особливо в консервативних та релігійних районах, ставиться до такої ідеї з осудом.

Міністерство у справах сім’ї та соціальної політики Туреччини теж намагається не бути восторонь та пропагує грудне вигодовування як основну їжу до 1 року. На каналі Youtube запустили соціальну рекламу, в якій розповідають про користь грудного молока, агітуючи турецьких мам годувати грудьми своїх малюків та не поспішати переводити малюка на “дорослий стіл” до 1 року.

Прикорм, як правило, починають вводити з 4-6 місяців. Прикорм “по-турецьки” доволі ситний, складається з трьох основних прийомів їжі та двох перекусів ледве не з першого дня і включає різні овочі, до яких поступово додаються молочний рисовий пудинг,  “пекмез” (тягучий сироп коричневого кольору, отриманий в процесі перероблення найчастіше винограду), крем-сир “Лабне”, бісквіт, йогурт та інше, з круп – манна, булгур, рис, а з 8 місяців – починають вводити м’ясо і здебільшого це м’ясо ягня. Однак, у  багатьох турецьких сім’ях часто практикують “педприкорм” для того, щоб змалечку знайомити дитину з різноманіттям смаків і ще й тому, щоб  не ускладнювати собі життя приготуванням щоразу окремого меню для дитини. Тобто, після появи у дитини харчового інтересу мама починає давати йому шматочки їжі зі своєї тарілки. За моїми спостереженнями турецькі мами сміливіші у тому, щоб пропонувати дитині різну їжу трохи не з пелюшок, тоді як “наші” – більш обережні та частіше хвилюються за наслідки.

І для порівняння, варто згадати про фінансову підтримку  турецького уряду при народженні дитини. Зокрема, допомога при народженні – “doğum yardımı” – виплачується одноразово у сумі 300 турецьких лір за першу дитину, за другу – 400 лір, три і більше – 600 турецьких лір.

Окрім цього, роботодавець щомісячно разом з медичною страховкою оплачує  своєму працівнику так звану “мінімальну допомогу на проживання” – “Asgarı Geçim İndirimi” – з розрахунку на кожну дитину в сім’ї у сумі орієнтовно 130-200 турецьких лір. А далі, держава відшкодовує роботодавцю понесені витрати на страховку та допомогу.

Виховання

Переважна більшість дітей починають відвідувати дитячий садок з 2.5-3-х років . Сім’ї з середнім достатком та вище надають перевагу приватним дитсадкам, у яких вивчають англійську, проводять йогу для дітей, а в старших групах – дітей в ігровій формі вчать грати в шахи для розвитку логіки, пишуть комп’ютерні програми і навіть проводять хімічні досліди. Зрештою, спектр занять буде залежати від обраного садочка та його вартості.  Задля безпеки, дітей відвозить та привозить платний шкільний автобус.

Дуже тішить мене, як маму, наявність великої кількості дитячих майданчиків біля житлових будинків, в парках та скверах. І якщо українські діти вимушені гратися ледве не на залишках тих майданчиків, які були побудовані ще за часів мого дитинства, то турецьким дітям у цьому розумінні пощастило більше. Ігрові території у Туреччині доглянуті, обладнані сучасними гойдалками та гірками, зі спеціальним покриттям, щоб не сильно поранитись при падінні.

Іншою істотною відмінністю є те, що у Туреччині не прийнято гуляти з дітьми, якщо на вулиці температура нижче 15 градусів. А поодинокі мами з дітьми восени чи взимку на вулиці, які вам можуть зустрічатися, це в основному росіянки або українки. Щодо турецьких батьків та бабусь, то вони переконані, що холодна пора року не сприятлива для прогулянок і навіть шкідлива, бо дитина замерзне та застудиться.

У “наших” мам, які проживають у Туреччині, доволі часто складається враження, що у турецьких дітей немає певного режиму і о 12.00 ночі можна чути дитячий галас з вулиці. Таке поводження з дітьми справді типово для турецьких батьків. А  ще туркені більше довіряють природному та самостійному розвитку дитини й вірять, що навички та вміння приходять в свій час.

І наостанок, згадала свою знайому американку, яка, захлинаючись від емоцій,  розповідала, як вони вечеряли в одному турецькому ресторані з чоловіком та їх 3-х річним сином та їм (дослівно) “нічого не було за те”, що їх син перевернув з ніг на голову пів ресторану і навіть більше, персонал поводив себе дуже привітно і підігравав малому бешкетнику. І ця історія, напевне, найкраще демонструє місце дитини в турецькому суспільстві, бо в якомусь сенсі – “їм справді можна все”.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s